Авторські уроки

Тема: Слово  та його лексичне значення. Слово в контексті

Мета:

• узагальнити й систематизувати знання учнів про слово як одиницю лексикології, лексичне значення, розряди слів за значенням;
• сприяти розвитку креативного мислення, комунікативної компетентності учнів, збагаченню їх лексики;
• удосконалювати навички слововживання;
• виховувати ціннісне ставлення до мови

Обладнання: авторський електронний ресурс (відеодиктант), аудіозапис пісні «Чого являєшся мені у сні?», мультимедійна дошка, комп’ютери, проектор

Література:

1.      Вступний тест з української мови для абітурієнтів Києво-Могилянської академії, 2005

2.      Лексика. Фразеологія: рекомендації для студентів Києво-Могилянської академії, 2005

3.      Українська мова. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профіль – іноземна філологія); художньо-естетичний напрям. Академічний рівень (укл. Г.Т. Шелехова, В.І.Новосьолова, Я.І. Остаф)

Перебіг уроку

І. Активізація мисленнєвої діяльності

1.      Вступне слово вчителя

Існує давня легенда.

Жив собі один лісоруб. Чоловік працював багато й важко, але ніяк не міг позбутися злиднів.

 Одного разу на галявину, де працював бідолаха, вийшов величезний ведмідь. Страшенно перелякався лісоруб, але звір заспокоїв його: «Не бійся. Бачу, як ти щодня працюєш. Хочу тобі допомогти».

Почав ведмідь ліс валити, та так, що чоловік ледве встигав його відвозити.

Настали добрі часи для лісоруба. Забув він про голод, нестатки. Тільки жінка все допитується в чоловіка: «Хто тобі допомагає? Запроси його в гості. Віддячимо за допомогу».

Послухав той свою дружину, запросив ведмедя. Довго відмовлявся клишоногий, та все ж таки погодився.

Наготувала лісорубиха різних страв, вийшла гостя зустрічати. Аж бачить: ведмідь іде!

«Кого ти привів,  – гукнула вона до чоловіка. – Це ж ВЕДМІДЬ!»

Образився ведмідь, кричить лісорубу: «Неси сокиру!» А той з переляку з місця не може зрушити. «Неси, –  кричить ведмідь. – бо з’їм!» Приніс бідолашний сокиру, а звір йому: «Бий мене по голові, бий, бо…»  Ударив лісоруб, кров із ведмежої голови так і полилася… Заревів ведмідь, зі стогоном до лісу побіг…

Незабаром гроші в чоловіка закінчилися. Час йому знову до лісу їхати, а він боїться: а що як там ведмедя зустріне, а той і пригадає йому сокиру…Однак  виходу немає.

Поїхав лісоруб, та тільки першу деревину почав валити – ВЕДМІДЬ! Чоловік відразу вибачатися почав, мовляв, не хотів сокиру навіть у руки брати… «Не бійся, - перебив його ведмідь. – Рана від сокири на голові вже давно загоїлася. Однак слова твоєї дружини мені ще й досі болять».

2.      Постановка проблемного питання

– Чого навчає ця притча?

– Ведмедя в ній назвали ведмедем. Чому він на це образився?

Слово ведмідь у контексті притчі набуло іншого значення, отже, слово має здатність змінювати своє лексичне значення в контексті. Значущість слова підкреслює й Біблія: «Спочатку було Слово». Сьогодні на уроці приділимо більше уваги Його Величності Слову.

3.    Повідомлення теми й мети уроку

Тема уроку: «Слово та його лексичне значення. Слово в контексті». Розглянемо її на прикладі поезій Івана Франка. Це дозволить вам краще зрозуміти глибинний зміст віршів письменника, якісніше підготуватися до ЗНО.

Наша мета:

·         повторити розряди слів за значенням;

·         удосконалити навички правильного й точного вживання слів.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1.     Дослідницька діяльність під керівництвом учителя

а) (на фоні пісні «Чого являєшся мені у сні?» у виконанні В.Козловського) Перлиною інтимної лірики Івана Франка, безперечно, є поезія «Чого являєшся мені у сні?» Кому присвячено цей твір? Першому коханню митця Ользі Рошкевич? Можливо, це була Юзефа Дзвонковська? Чи, може, Целіна Журавська? На жаль, ім’я цієї жінки невідомо. Але в архіві Франка було знайдено портрет невідомої красуні, яка, за припущенням, і є тією зіронькою, що приходить лише уві сні. Дослідимо, у якому лексичному значенні вживає Іван Франко окремі слова та сполуки в цій поезії.

б) робота в зошиті

Являєшся                                            приходиш

Звертаєш до мене очі                       дивишся

Тоне                                                    зникає

Серце надірвала                                завдала душевного болю

У серці здавлюю на дні                     ховаю

Золотого                                            безцінного

Коментар учителя: У Івана Франка наскрізні образи-слова, словосполучення визначають індивідуальне бачення світу. Поетичний словник цього письменника надзвичайно багатий.

– Замініть синонімом словосполучення «словник письменника»?

– Як називається наука, яка вивчає лексику?

2.        Фронтальна бесіда

Повторимо основні поняття за допомогою опорної схеми.

– Що називається лексичним значенням слова?

– Наведіть приклади уживання слів у переносному значенні.

– Як називаються слова, які можуть уживатися як у прямому, так і в переносному значеннях?

– Які художні засоби ґрунтуються на переносному значенні?

– Назвіть групи слів за значенням.

– Наведіть приклади синонімів, антонімів, омонімів, паронімів.

– Яким чином ми можемо збагатити лексику?

3.        Самостійна робота над перекладом словникової статті

Магнит, а, м. Тело, притягивающее или отталкивающее некоторые тела, благодаря действию свого магнитного поля.

Магніт, у, ч. Тіло, яке притягує або відштовхує деякі тіла завдяки дії свого магнітного поля.

4.        Колективна робота над аналізом лексики вірша Івана Франка «Немає друга понад мудрість»

Дослідимо, якого значення набуває слово «магніт» у поезії Івана Франка «Немає друга понад мудрість».

– Прочитайте вірш. Знайдіть рядок, у якому вжито слово «магніт». Поясніть його лексичне значення.

– Пригадайте, який прилад указує напрямок у морі. Із чого виготовлено стрілку компаса?

– Магнітна стрілка є частиною компаса. Як називається художній засіб, заснований на заміні цілого предмета його частиною?

– Знайдіть антоніми в першій строфі вірша. (Мудрість – глупота, друг – ворог)

– У якій ще строфі вжито антоніми? Назвіть їх.

– На якому принципі засновані антоніми? Як називається прийом протиставлення в художній літературі? Із якою метою автор уживає цей прийом у своєму творі?

– Назвіть слова – синоніми в цьому вірші.

– У якому значенні вживає І.Я. Франко слово «мудрість»? Якими словами замінює він це слово в контексті? (Мудрість – вона, магніт, скарб, дар, огнище, тінь)

– Як називаються слова, що стають синонімами лише в конкретному тексті?

– Прочитайте перший рядок першої строфи. До якого слова можна дібрати омонім? Які слова називаються міжмовними омонімами?

Знайдіть слово, до якого можна дібрати міжмовний омонім? (Студінь – студень)

– У якій строфі повторюється одне й те ж саме слово? Прочитайте другий рядок четвертої строфи. У якому значенні вживається в ньому слово «пустий»? (самотній)

– У четвертому? (беззмістовний)

          5.        Самостійна творча робота

Продовжіть речення «Здатність слів змінювати лексичне значення в контексті дозволяє автору…»

          6.        Відеодиктант (демонстрація на мультимедійній дошці малюнків)

Перевіримо, як умієте ви влучно й точно використовувати слова для характеристики предмета, явища, дії. Доберіть слово, сполуку слів або словосполучення, які якомога краще характеризують той чи інший малюнок. Запишіть їх у зошит. Обґрунтуйте свій вибір.

– Тестові завдання з лексикології є невід’ємною частиною ЗНО.

ІІІ. Рефлексія

1.        Самостійна робота за індивідуальними комп’ютерами: виконання тестових завдань

Визначте слово, яке пояснює лексичне значення підкресленого в реченні слова:

1.      Душа втомилась від усіх кормиг.

1 – їжа; 2 – зажерливість; 3 – неволя; 4 – страх; 5 - настанова

2.      Вирлооке сонце сідає за чорну скелю.

1 – усміхнене; 2 – кругловиде; 3 – втомлене; 4 – вирячене; 5 – чубате

Визначте речення, у якому лексичне значення підкресленого слова визначено правильно:

3.      1 – марудна робота (невелика за обсягом)

2 – мовний покруч (потвора)

3 – ліпити незугарно (повільно)

4 – сонце пряжить (світить)

5 – дошкульний виступ (безбарвний)

4.      1 – святковий стрій (убрання)

2 – питоме явище (загальне)

3 – половіють жита (видніються)

4 – вирує життя (спливає)

5 – бучний бенкет (задовгий)

5.      Визначте, яка пара слів не є синонімічною:

1 – потороча – марище

2 – мізерний – жалюгідний

3 – позначений – таврований

4 – невіглас – незграба

            5 – недаремно – марно

2.        Домашнє завдання – перекласти й записати українською мовою вислів Дмитра Писарева «Ошибка в мислях вызывают ошибку в словах, ошибка в словах вызывают ошибку в делах»; обґрунтуйте або спростуйте цю тезу.

3.        Підсумок уроку

Плекаймо нашу мову, пам’ятаючи мудру пораду Івана Яковича Франка, “...правдиві поети вміють вибрати власне такі слова, які найшвидше й найлегше викликають у нашій душі конкретне враження.”