Крилов Платон. 6-Б
клас. Оповідання «Як діти вилікували лелеченя»
Ми живемо в Лелеківці. Чому наше місто так називається? А тому, що в ньому
дуже багато лелек.
Одного разу ми з Федьком та Сашком йшли зі школи додому, їли сухарики, та
раптом… ми побачили маленьке лелеченя,
яке лежало на землі. Федір запропонував нагодувати безпомічну пташину
сухариками. На щастя для лелеченяти, Сашко встиг доїсти останній сухарик.
-
Яка
біда, схоже в лелеченяти травмовано два передні пальці,- сказав Сашко.
Федько запропонував віднести лелеченя до міської ветеринарної клініки «Лебідь»,
Сашко ж уважав, що вилікувати пташеня можна й самостійно, тому до ветклініки з нами
не пішов.
Дорогою ми зустріли Дашу та Віолетту. Дівчата поцікавилися, де ми взяли
лелеченя та куди його несемо.
Дарина й Віола пішли з нами. Заходимо в клініку, а там народу!.. Федько
одразу засмутився… Але несподівано до нас підійшов сам ветеринар і запитав:
-
Що
у вас трапилося, діти мої розумні?
-
Ось
у лелеченяти пальчики болять…
Лікар узяв
маля й заніс до свого кабінету. Через 15 хвилин він вийшов.
-
А
ну, подивіться у вікно!
За вікном наше лелеченя гордо походжало попідвіконню, а потім, озирнувшись
на нас, відштовхнулося та полетіло у небесну синь.
Нам було і сумно, і
радісно...
Немає коментарів:
Дописати коментар