Фольклорні скарби Донбасу

Казка про Шубіна

Як Шубін шахтарів із Новим роком привітав

Живе вже багато років у шахтах Донбасу Шубін – добрий дух, покровитель шахтарів, який попереджає їх про небезпеку.
Ось одного разу, саме напередодні Нового року, підслухав «хазяїн шахт», як шахтарі між собою перемовляються.
-   Просить донечка до свята ноутбук, але щось грошей не вистачає.
-   А мій син планшет замовив, та от не знаю, чи буде премія.
Замислився тоді Шубін: «Що ж оце діється таке?! Бригада хороша. Працюють рук не покладаючи. А люди які: один одному допомагають, у біді товариша ніколи не покинуть, слова лайливого від них ніколи не чув! Допоможу!»
І вирішив Шубін влаштувати шахтарям свято, тільки от немає під землею ялинки. Думав він, думав і згадав про Синього зайця, про того самого, що в нашім краї зустрічається людям на щастя. Покликав його. А заєць уже біля Шубіна крутиться, в очі дідусеві заглядає: «Чого кликав?» Вислухав шахтарського помічника заєць  і порадив: «На поверхню піднімися. Там зустрінеш Діда Мороза. У нього, напевне, і ялиночка знайдеться».
Для Шубіна ж, звісно, ніяких перешкод немає. За мить він уже й наверху озирається, а що сніг, то йому байдуже, адже завжди ходить у вивернутому кожусі. А тут і Дід Мороз назустріч.
-   А що, Діду, чи до шахтарів не заглянеш?,- запрошує Шубін.
-   Та я б залюбки, та не можна мені в шахту опускатися.
-   Це ж чому?
-   Я інструктаж із безпеки життєдіяльності не пройшов.
-   О!.. Це справа серйозна,- Шубін зауважує, а в самого очі засмутилися.
Помітив це Дід Мороз і каже:
-   Допоможу я тобі. Ось ялинка. А от подарунків немає…
-   Ти про це не турбуйся, я про них сам подбаю, - Шубін йому на це, а сам хитро посміхається.
Опустилися шахтарі в лаву, а там ялинка, прикрашена блискучими іграшками. Придивилися, а то вугілля – і яке! Вугілля, яке коксується.
Кинулися вони до уступу й за зміну план у 10 разів перевиконали, а Шубін теж від них не відставав – 100  вагонеток сам набрав.
Піднялися шахтарі на-гора, хоч утомлені, але щасливі. Кажуть: «Дякуємо тобі, добрий Шубіне, за ласку! З Новим роком тебе!» Мовчить той у відповідь, тільки бороду гладить.
Отримали шахтарі (і мій татко також) велику-превелику премію, а потім купили своїм синочкам і донечкам і смартфони, і планшетки, і ноутбуки.
От такі дива під Новий рік бувають.

(записано со слов Антошенковой Л.Б., г.Горловка Донецкой обл.)


Немає коментарів:

Дописати коментар